Натхнення

Сьогодні я мав коротку дискусію у Mastodon, яка почалася з цього допису:

Дописи @yogthos: Канадська програма «допомоги» підготувала ґрунт для приватизації землі після постмайданного перевороту

Оскільки це був камінь у бік України, я мусив долучитися.

Але цей допис і цей блог не про Україну, а про мислення, тож погляньмо на це під трохи іншим кутом. Для цього нам не потрібно ставати на чийсь бік у безпосередній дискусії про Україну, канадську допомогу чи власність на землю. Натомість це пояснить прийом, який пропагандисти в усьому світі використовують настільки часто, що він, мабуть, один із найстаріших і найуживаніших. А ще один із найефективніших.

Якщо ще раз прочитати допис і запитати себе, про що він, відповідь очевидна: про вплив якоїсь канадської програми допомоги на приватизацію землі в Україні. Особисто я гадки не маю, про яку програму допомоги він говорить. Але річ не в цьому. І цей «toot» (так називають дописи в Mastodon) теж не про це.

Відволікання уваги

Розумієте, згадка про канадську програму допомоги відволікає увагу. Як скаже вам будь-який ілюзіоніст, щоб виконати трюк, треба відвернути увагу глядачів туди, де насправді нічого не відбувається, поки ви робите свою справу зовсім в іншому місці.

Відверто кажучи, більшості людей байдуже до канадської допомоги Україні й навіть до її впливу на власність на українську землю. Але навіть якщо їм не байдуже, вони або погодяться, або не погодяться з цим, а це означатиме, що їхню увагу відвернули.

Трюк

Справжній трюк, на який автор хоче, щоб ви просто не звернули уваги й тому прийняли без критичної оцінки, міститься в слові переворот.

Розумієте, позитивну політичну подію ми не називаємо переворотом.

переворот — раптове рішуче застосування сили в політиці, особливо насильницьке повалення або зміна чинного уряду невеликою групою (Merriam-Webster)

Раптове[1], рішуче, насильницьке повалення невеликою групою людей[2]. До того ж, вочевидь, насильницьке. Є ще й емоційне забарвлення цього слова. Переворот — це щось сплановане за зачиненими дверима й здійснене жорстокими людьми в палацах. Це те, що відбувається в країнах, які ви не хотіли б відвідати навіть у найкращі часи.

Отже, поки автор допису відволікає вашу увагу, нібито говорячи про канадську допомогу, він насправді непомітно підсовує вам дуже емоційно забарвлений і негативний опис подій в Україні. Одним коротким словом. Непогано.

Ви, звісно, маєте повне право погоджуватися чи не погоджуватися з його описом, але якщо хочете мислити критично, вам потрібно помітити його й запитати себе: стривайте, а я справді погоджуюся, що це був переворот, а не революція, мирний протест, демократичний протест, акт прямої демократії народу?

Можливо, вам доведеться дещо почитати, а можливо, вам просто нецікаво. Але якщо ви це помітили — вас не обдурили.

Як я вже казав, цей прийом надзвичайно ефективний і часто використовується як у друкованих текстах, так і під час промов та дебатів. Тепер ви про нього знаєте.

ОНОВЛЕННЯ

Після того як я опублікував цей допис і отримав кілька коментарів, мені вдалося знайти ще кращий приклад того самого трюку від того самого автора.

Допис @yogthos на Lemmy: американські медіа приховують ізраїльські воєнні злочини в Дженіні

Цей приклад навіть кращий за перший, тому я мусив оновити допис. Погляньте, що тут відбувається:

Існує очевидний подвійний стандарт між медійною істерикою навколо ймовірних російських звірств в Україні та мовчанням щодо безчинств ізраїльських військ і поселенців на окупованому Західному березі.

Зупиніться на мить і спробуйте самі визначити, де відволікання уваги, а де трюк.

Отже, відволікання уваги — це вся частина про подвійні стандарти медіа, а трюк, як завжди, у деталях. Поки ви думаєте про Ізраїль і свою позицію щодо того, що там відбувається, автор непомітно підсовує два дуже емоційно забарвлені слова: істерика та ймовірні.

Спритно, еге ж? Якби це не була пропаганда, я б майже захоплювався хитрістю та елегантністю. Отже, реакцію медіа на найбільшу війну з часів Другої світової з буквально тисячами й тисячами задокументованих воєнних злочинів названо «істерикою», а самі злочини — «імовірними», недоведеними, можливо, й неіснуючими.

Як я вже казав, ваша думка з цього приводу — ваша справа. Але заради критичного мислення ви маєте помічати ці слова, які вам підсовують, поки вашу увагу відвернуто.


  1. Євромайдан тривав 3 місяці й 1 день. Чи вважається це раптовим? Вікіпедія ↩︎

  2. Ця група людей здається вам невеликою і жорстокою? Пів мільйона українців співають гімн під час революції 2013 року YouTube ↩︎